Японія схвалила масштабну реформу крипторегулювання: законопрєкт № 57 пройшов комітет нижньої палати парламенту 10 червня 2026 року, пленарне засідання — 11 червня і того ж дня передано до верхньої палати. Документ вносить зміни одразу до двох ключових законів — про фінансові інструменти та біржі та про платіжні послуги.
Від платіжного інструменту до фінансового продукту
Головна структурна зміна полягає в тому, що регулювання криптоактивів переноситься із Закону про платіжні послуги до Закону про фінансові інструменти та біржі.
Криптоактиви при цьому не стають цінними паперами юридично, проте до них тепер застосовуються ті самі базові вимоги: розкриття інформації, нагляд за учасниками ринку та захист інвесторів.
Згідно з пояснювальними документами Агентства фінансових послуг Японії (FSA), реформа охоплює три блоки: розкриття інформації емітентами, нагляд за компаніями, які здійснюють трейдинг, та захист інвесторів.
На окрему увагу заслуговує введення заборони на інсайдерську торгівлю. До прийняття поправок японський закон про фінансові інструменти прямої заборони на інсайдерські угоди з криптоактивами не містив. Нові правила забороняють укладання угод до публікації суттєвих фактів. Санкції за порушення — до 5 років позбавлення волі або штраф до 5 млн єн.
Податкове навантаження знизиться втричі
Податковий аспект реформи не менш суттєвий. Наразі доходи від операцій з криптоактивами в Японії належать до категорії інших або підприємницьких доходів та оподатковуються за прогресивною шкалою — з урахуванням місцевих податків максимальна ставка сягає 55,945%.
Після реформи для так званих «спеціальних криптоактивів» запроваджується окреме оподаткування за фіксованою ставкою 20,315%: 15,315% — прибутковий податок з урахуванням спеціальної надбавки та 5% — місцевий податок. Крім того, передбачається перенесення збитків на три роки вперед — інструмент, який давно звичний для фондового ринку, але раніше недоступний власникам криптоактивів.
Шлях до крипто-ETF
FSA у своїх матеріалах прямо вказує на міжнародний контекст: за кордоном вже лістингуються крипто-ETF, а приплив інституційних засобів у цей сегмент продовжує зростати. Податкові документи також пов’язують реформу зі створенням умов запуску крипто-ETF всередині країни. Таким чином, законодавчі зміни можуть стати інфраструктурною основою для появи японських біткоін — та Ethereum-ETF.
Глава QCP Group у Японії Коїті Кано в коментарі для ділових видань описав суть змін образно: за його словами, раніше учасники ринку грали у футбол, не знаючи правил, тепер усім ясно, що це американський футбол, а значить, кожен має одягнути шолом.
Що це дасть
Реформа переводить криптоактиви в Японії із сірої зони платіжного законодавства у повноцінний регуляторний периметр фінансового ринку.
Зниження податкового навантаження з ~56% до ~20%, заборона інсайдерської торгівлі та перспектива появи крипто-ETF формують принципово інші умови як для роздрібних інвесторів, так і для інституційних учасників ринку.
Україна та Японія поглиблюють співпрацю для залучення інвестицій та розвитку ринків капіталу
Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Семенюк та члени Комісії Арсен Ільін і Іраклій Барамія зустрілися з Надзвичайним і Повноважним Послом Японії в Україні Масаші Накаґоме.
Сторони обговорили інтеграцію українських ринків капіталу до ЄС, залучення японських інвестицій та створення надійної інфраструктури для іноземного бізнесу.
Олексій Семенюк поінформував посла про адаптацію українського законодавства до європейських вимог. Окрему увагу приділили співпраці між центральними депозитаріями України та Японії. Це сприятиме зближенню ринків обох країн і гарантуватиме японським інвесторам захист їхніх прав власності.
«Ми прагнемо створити стабільні та зрозумілі умови. Співпраця між нашими депозитаріями дозволить іноземному бізнесу купувати українські цінні папери за міжнародними стандартами й безпечно зберігати свої активи», — зазначив Олексій Семенюк.
Масаші Накаґоме уважно ознайомився з українськими ініціативами. Японська сторона готова продовжувати діалог.
«Я радий бачити підписання Меморандуму про співпрацю між Агентством фінансових послуг Японії (FSA) та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР). Після отримання пропозицій ми готові продовжити цей діалог», — зазначив Масаші Накаґоме.
Комісія подякувала партнерам за підтримку та запевнила у готовності всебічно сприяти кожному інвестору з Японії.
Читайте також:
